Киківська ЗОШ І-ІІІ ступенів
Головна | STOP Булінг! | Реєстрація | Вхід
Вітаю Вас Гість | RSS
Меню сайту
Категорії розділу
Вітання [79]
Оголошення [79]
Участь у районних, обласних заходах [64]
Шкільні заходи [78]
Новини освіти в Україні [24]
Вхід на сайт
Пошук
Календар
«  Липень 2020  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031
Архів записів
Наше опитування
Якої, на вашу думку, недостатньо інформації на нашому сайті
Всього відповідей: 6
Корисні сайти
  • МОН України

  • ЖОІППО

  • Новоград-Волинська районна державна адміністрація

  • Новоград-Волинська районна рада

  • Новоград-Волинський районний відділ освіти

  • Навчальні заклади району

  • РЦТСТУМ

  • Освітній портал "Педпреса"

  • Урядова гаряча лінія

  • ВРЦОЯО

  • Закон України про освіту

  • Сайт районного шкільного парламенту

  • Освіта України
  • Статистика

    Онлайн всього: 1
    Гостей: 1
    Користувачів: 0

    STOP Булінг!

    Булінг - це насильство!
    * Якщо ти або твої знайомі постраждали від булінгу - звернися про випадки булінгу (цькування) до керівника навчального закладу. 

    Телефони довіри:

    • Дитяча лінія 116 111 або 0 800 500 225 (з 12.00 до 16.00);
    • Гаряча телефонна лінія щодо боулінгу 116 000;
    • Гарячая лінія з  питань запобігання насильству 116 123 або  0 800 500 335;
    • Уповноважений Верховної Ради з прав людини 0 800 50 17 20;
    • Уповноважений Президента України з прав дитини 0 44 255 76 75;
    • Центр надання безоплатної правової допомоги 0 800 213 103;
    • Національна поліція України 102.

    Закон передбачає низку штрафів за цькування.

    • Штрафи за булінг становитимуть від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів, тобто від 850 до 1700 гривень або від 20 до 40 годин громадських робіт.
    • Якщо булінг вчинено групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, штраф буде більшим — від 100 до 200 мінімумів (1700 - 3400 гривень) або громадські роботи на строк від 40 до 60 годин.

    Пам’ятка для вчителів стосовно булінгу

    В такому непростому питанні, як булінг, важлива профілактика, попередження. Але це тема окремої та довгої розмови. Ми ж із вами розглянемо питання, що робити, коли вже є місце такій ситуації.

    У випадку з булінгом одна з ключових задач – виявити проблему якомога раніше. Поки ще можна все зупинити, поки ситуація не зайшла надто далеко та наслідки не спричинили великої шкоди.

    Ми вже знаємо, що цькування здебільшого відбувається не на очах вчителів та дорослих. Це процес потайний, який часто проходить за межами класу чи школи. Але у колективі обов’язково відбуваються зміни, що на перший погляд не пов’язані з цькуванням, але можуть сигналізувати про нього.

    Отже, на що треба звернути увагу вчителю, що може бути передвісниками або маркерами цькування у класі:

    • занадто підвищена емоційна атмосфера у класі;
    • ви помічаєте, що діти припиняють спілкуватися та замовкають при появі поряд вчителя або дорослого;
    • спостерігається відокремлення окремих учнів від решти класу;
    • у класі сталося «перегрупування» дружніх кіл;
    • кардинальна зміна поведінки окремої дитини – як пригнічена, сумна, закрита, так і навпаки – занадто піднесена, жвава, агресивна;
    • раптове та нехарактерне зниження шкільної успішності окремої дитини;
    • часті хвороби та/або прогули окремої дитини, не притаманні їй до цього часу.

    Якщо ви помітили якісь з цих ознак та запідозрили негаразди у дитячих відносинах, варто звернутися до шкільного психолога за допомогою. Психологи мають у своєму арсеналі методики, які допоможуть виявити ймовірних або вже існуючих учасників цькування.

    Що важливо пам’ятати, працюючи з булінгом:

    • Цькування – явище групове, одна з форм поведінки групи, тож працювати щодо його подолання треба з усіма членами групи. Окрема робота (виховні бесіди, каральні санкції, корекція з психологом тощо) тільки з жертвою або тільки з агресором призведе до тимчасового результату, але цькування не зупинить.
    • Група, яка згуртувалася навколо загальної цікавої мети, не буде цькувати. Гарний приклад – секції у дитячих будинках творчості, компанії однодумців. А от група, яку створили штучно, у якої немає спільної мети, що об’єднує, але є потреба у згуртуванні (а шкільні класи є саме такими групами), обов’язково знайде, проти чого або, скоріш, проти КОГО об’єднатися.
    • Діти ніколи не можуть впоратися з булінгом самотужки, це не «пройде саме»! У цьому процесі вкрай необхідне втручання стороннього дорослого – і не одного.
    • Важливо розрізняти непопулярність та цькування. Непопулярна дитина може бути без друзів у класі, мало спілкуватися та не «лізти у перші ряди» у громадській діяльності. Цькування може маскуватися під непопулярність, але коли дитина потерпає від насильства, психологічного або фізичного, сумнівів не має бути.

    Отже, що потрібно робити, коли виявлено цькування:

    • Припинити процес насильства та достеменно визначити, що трапилося, коли, де, хто учасники, свідки, скільки часу триває тощо.
    • Повідомити про ситуацію дирекцію школи та батьків учасників булінгу. По-перше, ситуація серйозна, до неї залучено багато дійових осіб, існують ймовірні тяжкі наслідки, тож вирішувати цю проблему повинні усі разом. А по-друге, нещодавно прийнятий закон України № 8584 щодо подолання булінгу передбачає адміністративну відповідальність усіх дієздатних осіб, які брали участь у цькуванні або які нічого не зробили для його припинення.
    • Звернутися по допомогу до інших спеціалістів – психолога, соціального робітника, медіатора, експерта та інше.
    • Разом з батьками, дирекцією школи, іншими спеціалістами (психолог, соціальний робітник, медіатор тощо) визначити та реалізувати заходи з підтримки постраждалого – надання медичної та психологічної допомоги, тимчасове невідвідування шкільних занять, переведення до іншого класу та інше.
    • Разом з дирекцією, батьками дитини-агресора та іншими спеціалістами (психолог, соціальний робітник, медіатор) визначити і застосувати дисциплінарні та виховні заходи щодо дитини-агресора. Це може бути бесіда, зауваження, догана, подальше спостереження та надання психологічної допомоги.
    • Провести з класом бесіду щодо цькування у колективі. Але! Привселюдно не можна називати скривджену дитину жертвою, а її кривдника – агресором! Це тільки підтвердить «правоту» ситуації, ролей її учасників та їх дій. Тобто агресор отримає підтвердження того, що він домігся того, заради чого і здійснював цькування. А жертва отримає чергове, та ще й привселюдне, приниження. Бесіди щодо з’ясування обставин, виховні бесіди тощо треба проводити або в дуже вузькому колі людей, або наодинці. Важливо залучити дітей до обговорення цієї теми, разом виробити план дій щодо подолання булінгу у класі.
    • Провести батьківські збори, присвячені темі цькування. Надати батькам інформацію про булінг (причини виникнення, дійові особи, сигнали про наявність, наслідки та інше), що допоможе їм попереджати або визначати явище цькування.
    • Коли гостра стадія процесу минула, впроваджуються кроки, що забезпечать у колективі атмосферу поваги та толерантності, упорядкують поведінку дітей.

    Важливо розробити, можливо разом з учнями, класну збірку правил або Кодекс поведінки, що буде визначати прийнятні та недопустимі види поведінки у класі та школі. Корисним для учнів буде періодично обговорювати та розбирати, чи вдається їм дотримуватись цього Кодексу, що заважає або допомагає і т. д.

    Залучення всього колективу до якоїсь спільної справи, що буде об’єднувати всіх, згуртовувати. Важливо підібрати таку справу, до якої були би залучені УСІ учні. Або це може бути декілька справ чи заходів, де у різних сферах будуть брати участь УСІ! Щоб кожен учень зміг відчути себе корисним для інших, мав визнання у чомусь своєму, мав змогу показати себе.

    Як бачите, протидіяти булінгу складно та довго. Це потребує великих зусиль, займає багато часу, а результат можна побачити не одразу. І подолавши наслідки конкретної ситуації, не можна думати, що цькування не повториться. Головне у боротьбі з булінгом – постійна профілактична діяльність, швидке реагування та подолання найменших проявів та зародків цькування. Але це вже зовсім інша тема, про яку поговоримо іншим разом.

    ПОРЯДОК
    подання та розгляду (з дотриманням конфіденційності) заяв
    про випадки булінгу (цькуванню)
    Загальні питання
    1. Цей Порядок розроблено відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)».
    2. Цей Порядок визначає процедуру подання та розгляду заяв про випадки булінгу (цькуванню).
    3. Заявниками можуть бути здобувачі освіти, їх батьки/законні представники, працівники та педагогічні працівники гімназії та інші особи.
    4. Заявник забезпечує достовірність та повноту наданої інформації.
    5. У цьому Порядку терміни вживаються у таких значеннях:
    Булінг (цькування) – діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.
    Типовими ознаками булінгу (цькування) є:
    1. систематичність (повторюваність) діяння;
    2. наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності);
    3. дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.
    Подання заяви про випадки булінгу (цькуванню)
    1.  Здобувачі освіти, працівники та педагогічні працівники, батьки та інші учасники освітнього процесу, яким стало відомо про випадки булінгу (цькування), учасниками або свідками якого стали, або підозрюють його вчинення по відношенню до інших осіб за зовнішніми ознаками, або про які отримали достовірну інформацію від інших осіб зобов’язані повідомляти директору школи.
    2.  Розгляд та неупереджене з’ясування обставин випадків булінгу (цькування)
    здійснюється відповідно до поданих заявниками заяв про випадки булінгу (цькування)  (далі – Заява).
    3.  Прийом та реєстрацію поданих Заяв здійснює відповідальна особа, а в разі її відсутності – особисто директор школи або його заступник.
    4.  Заяви реєструються в окремому журналі реєстрації заяв про випадки булінгу (цькування).
    5.  Форма та примірний зміст Заяви оприлюднюється на офіційному веб-сайті закладу.
    6.  Датою подання заяв є дата їх прийняття.
    7.  Розгляд Заяв здійснює директор школи з дотриманням конфіденційності.
    Відповідальна особа
    1.  Відповідальною особою призначається працівник школи з числа педагогічних працівників.
    2.  До функцій відповідальної особи відноситься прийом та реєстрація Заяв, повідомлення директора школи.
    3.  Відповідальна особа призначається наказом директора школи.
     
    Комісія з розгляду випадків булінгу (цькування)
    1.  За результатами розгляду Заяви директор школи видає рішення про проведення розслідування випадків булінгу (цькування) із визначенням уповноважених осіб.
    2.  З метою розслідування випадків булінгу (цькування) уповноважені особи мають право вимагати письмові пояснення та матеріали у сторін.
    3.  Для прийняття рішення за результатами розслідування директор школи створює комісію з розгляду випадків булінгу (цькування) (далі – Комісія) та скликає засідання.
    4.  Комісія створюється наказом директора.
    5.  До складу комісії можуть входити педагогічні працівники (у томі числі психолог, соціальний педагог), батьки постраждалого та булера, директор та інші заінтересовані особи.
    6.  Комісія у своїй діяльності керується законодавством України та іншими нормативними актами.
    7.  Якщо Комісія визначила, що це був булінг (цькування), а не одноразовий конфлікт чи сварка, тобто відповідні дії носять систематичний характер, то директор зобов’язаний повідомити уповноважені органи Національної поліції (ювенальна поліція) та службу у справах дітей.
    8.  У разі, якщо Комісія не кваліфікує випадок як булінг (цькування), а постраждалий не згодний з цим, то він може одразу звернутись до органів Національної поліції України із заявою, про що директор має повідомити постраждалого.
    9.  Рішення Комісії приймаються більшістю її членів та реєструються в окремому журналі, зберігаються в паперовому вигляді з оригіналами підписів всіх членів Комісії.
    10.  Потерпілий чи його/її представник можуть звертатися відразу до уповноважених органів Національної поліції України (ювенальна поліція) та службу у справах дітей з повідомленням про випадки булінгу (цькування).
    11.  Батьки зобов’язані виконувати рішення та рекомендації Комісії.
    Терміни подання та розгляду Заяв
    1. Заявники зобов’язані терміново повідомляти керівнику закладу про випадки булінгу (цькування), а також подати Заяву.
    2. Рішення про проведення розслідування із визначенням уповноважених осіб видається протягом 1 робочого дня з дати подання Заяви.
    3. Розслідування випадків булінгу (цькування) уповноваженими особами здійснюється протягом 3 робочих днів з дати видання рішення про проведення розслідування.
    4. За результатами розслідування протягом 1 робочих дня створюється Комісія та призначається її засідання на визначену дату але не пізніше чим через 3 робочих дні після створення Комісії.
    5. Директор зобов’язаний повідомити уповноважені органи Національної поліції (ювенальна поліція) та службу у справах дітей про кваліфікований Комісією випадок булінгу (цькування) протягом одного дня.
                               Реагування на доведені випадки булінгу
    1. На основі рішення комісії з розгляду випадків булінгу (цькування), яка кваліфікувала випадок як булінг (цькування), а не одноразовий конфлікт чи сварка, тобто відповідні дії носять систематичний характер, директор:
    - повідомляє уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України (ювенальна поліція) та службі у справах дітей про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти;
    - забезпечує виконання заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу (цькування) (далі – Заходи).
    2.  Заходи здійснюються заступником директора з виховної роботи у взаємодії з практичним психологом  та затверджуються директором закладу.
    3. З метою виконання Заходів можна запроваджувати консультаційні години у практичного психолога, створювати скриньки довіри, оприлюднювати телефони довіри.
     
     
    АЛГОРИТМ ЩОДО ПОПЕРЕДЖЕННЯ БУЛІНГУ
    1. Ознайомлення учасників освітнього  процесу з нормативно- правовою базою та регулюючими документами щодо превенції проблеми насилля в освітньому середовищі.
    2. Проведення зустрічей, круглих столів, семінарів, тренінгів із залученням  представників  правоохоронних органів, служб соціального захисту, медичних установ та інших зацікавлених організацій.
    3. Запровадження програми правових знань у формі гурткової, факультативної роботи.
    4. Організація роботи факультативів із психології.
    5. Створення інформаційних куточків для учнів із переліком організацій, до яких можна звернутися у ситуації насилля та правопорушень.
    6. Ознайомлення учителів і дітей з інформацією про прояви насильства та його наслідки.
    7. Батьківські збори –це форма організації спільної діяльності батьків, учителів, практичного психолога та соціального педагога, яка передбачає їх спілкування з метою обговорення актуальних питань. -->

    Вгору сторінки