Киківська ЗОШ І-ІІІ ступенів
Головна | Школа ІІІ ступеня | Реєстрація | Вхід
Вітаю Вас Гість | RSS
Меню сайту
Категорії розділу
Вітання [78]
Оголошення [72]
Участь у районних, обласних заходах [64]
Шкільні заходи [72]
Новини освіти в Україні [24]
Вхід на сайт
Пошук
Календар
«  Листопад 2019  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930
Архів записів
Наше опитування
Як ви готуєтесь до ДПА, ЗНО?
Всього відповідей: 7
Корисні сайти
  • МОН України

  • ЖОІППО

  • Новоград-Волинська районна державна адміністрація

  • Новоград-Волинська районна рада

  • Новоград-Волинський районний відділ освіти

  • Навчальні заклади району

  • РЦТСТУМ

  • Освітній портал "Педпреса"

  • Урядова гаряча лінія

  • ВРЦОЯО

  • Закон України про освіту

  • Сайт районного шкільного парламенту

  • Освіта України
  • Статистика

    Онлайн всього: 1
    Гостей: 1
    Користувачів: 0

    Освітня програма

    закладу загальної  середньої освіти ІІІ ступеня Киківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Новоград-Волинського  району Житомирської області

    на 2019-2020 навчальний рік

    Освітню  програму закладу загальної середньої освіти ІІІ ступеня (профільна середня освіта) розроблено на виконання Закону України «Про освіту», Державних стандартів базової  та повної загальної середньої освіти, затверджених  постановами Кабінету Міністрів  України від 23.11.2011 №1392 – для 10 класу, від 14.01.2004 р. №24  - для 11 класу 2018 року.

    Освітня програма профільної  середньої  освіти окреслює  рекомендовані підходи до планування й організації закладом освіти  єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення здобувачами  освіти обов’язкових  результатів, визначених Державними стандартами базової та повної загальної освіти (далі Державний стандарт).

    Освітня  програма  закладу загальної середньої освіти ІІІ ступеня розроблена на основі Типової освітньої  програми закладів загальної середньої  освіти ІІІ ступеня, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 №, 408. (таблиці 2,3- рівень стандарту  з поглибленим вивченням економіки  в 10 та 11 класах)

    Метою профільної середньої освіти є забезпечення можливостей  для рівного доступу  учнівської молоді до  здобуття загальноосвітньої, профільної, початкової  допрофесійної підготовки, неперервної освіти  упродовж усього життя, виховання особистості здатної до самореалізації, професійного зростання, реформування сучасного  суспільства.

    Профільна освіта спрямована на набуття старшокласниками навичок самостійності, науково-практичної, дослідницько-пошукової діяльності, розвиток  їхніх інтелектуальних,  психічних, творчих, моральних, соціальних якостей, прагненням до саморозвитку  і самореалізації.

    Загальний обсяг навчального навантаження та  орієнтовна тривалість і  можливі взаємозв’язки  освітніх галузей, предметів: загальний обсяг навчального навантаження для учнів 10-11 класів закладів загальної середньої освіти складає  2660 годин/навчальний рік  , а саме: для 10-х класів 1330   годин/навчальний рік, для 11-х класів – 1330 годин/навчальний рік. 

    Заклад освіти при складанні навчальних планів може збільшувати кількість годин  на вивчення базових  або профільних предметів  за рахунок додаткових годин.

    Так за рахунок додаткових  годин  збільшено час на вивчення української мови на 0,5 год, математики - на 1 годину, англійської мови – на 0,5 години, хімії –на0,5 годин та історії України – на 0,5 годин в 10  класі, а також в 11 класі: на  вивчення математики додано  додатково 1 година, української  мови -1,5 години, англійської  мови – 1 година, історії  України – 0,5 годин

    Освітню програму укладено за такими галузями:

    • Мови і літератури;
    • Суспільствознавство;
    • Мистецтво;
    • Математика;
    •  Природознавство;
    • Технології;
    • Здоровя  і фізична культура.

    Освітні  галузі  реалізуються  через окремі предмети. Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.

    Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів здійснюється  відповідно  до чинних нормативів.

    Основними формами  організації освітнього процесу устаршій профільні школі  є різні типи уроку: формування  компетентностей,  розвитку компетентностей, перевірки або  досягнення компетентностей, комбінований урок, відео-урок,  екскурсії,  віртуальні подорожі, квести, спектаклі, конференції, інтерактивні уроки, інтегровані  уроки, проблемний урок тощо.

    Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи  досягнення очікуваних результатів, зазначених у навчальних  програмах. Форми  організації освітнього процесу  можуть уточнюватись  і розширюватись.

    Крім уроку, з метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей, проводяться навчально-практичні заняття. Досягнуті  компетентності учні можуть застосувати на  практичних  заняттях і заняттях практикуму (практичне заняття,   експериментальні завдання, оглядова конференція).

    Практичні заняття та заняття практикуму також можуть  будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу.

    Екскурсії покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів.

    Освітній  процес організовується за рахунок  навчального часу інваріантної, варіативної складових. Навчальний  час,  передбачений на варіативну складову,  може  бути використаний на предмети інваріантної складової, на проведення індивідуальних занять та консультацій, запровадження факультативів, курсів за  вибором.

    Профільна середня освіта здобувається, як правило,  після здобуття базової середньої освіти.

    Діти, які  здобули базову середню освіту та успішно склали державну підсумкову атестацію на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати  здобуття профільної середньої освіти цього ж навчального  року.

    Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за  інших умов.

    Змістовне  наповнення предмета «Фізична культура» заклад освіти формує самостійно з варіативних модулів  відповідно до особливостей учнів,  матеріально-технічної бази, кадрового забезпечення, народних традицій. Години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично  допустимого навантаження учнів.

    З метою недопущення перевантаження  учнів за рішенням педагогічної ради при оцінюванні учнів із відповідних предметів, а саме: музики, фізичної культури дозволяється враховувати результати їх навчання у закладах освіти іншого типу (художніх, музичних, спортивних школах), участь у позашкільних закладах.

    Вимоги до обов’язкових  результатів навчання  визначаються з урахуванням компетентнісного підходу до навчання, в основу якого  покладено ключові компетентності.

    Необхідною  умовою формування компетентностей  є діяльнісна  спрямованість  навчання, яка передбачає включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, практичної спрямованості.

    Формуванню ключових компетентностей сприяє  встановлення  та реалізація  в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних  зв’язків, а саме: змістовно-інформаційних, операційно - діяльнісних і    організаційно-методичних, що сприяє посиленню  пізнавального інтересу учнів до  навчання і підвищенню рівня їхньої загальної культури, систематизації навчального  матеріалу, формуванню наукового світогляду.

    Компетентнісний  потенціал кожної освітньої галузі  забезпечує формування всіх ключових компетентностей.

    До ключових компетентностей належать:

    • спілкування  державною мовою;
    • спілкування іноземними мовами;
    • математична  компетентність;
    • компетентності у  природничих науках і  технологіях;
    • інформаційно-цифрова компетентність;
    • уміння вчитися  впродовж життя;
    • ініціативність і підприємливість;
    • соціальна і громадянська компетентності;
    • обізнаність і самовираження у сфері культури;
    • екологічна грамотність і здорове життя..

    Основою формування  ключових компетентностей є  досвід здобувачів освіти, їх потреби, які мотивують  до навчання, знання та вміння, які формуються у  різному освітньому середовищі (школі, родині), різноманітних соціальних ситуаціях і зумовлюють формування ставлення до них.

    Такі  ключові компетентності, як уміння вчитися,  ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність  і здоровий спосіб  життя, соціальна та  громадянська  компетентності формуються відразу  засобами усіх предметів.

    У навчальних програмах виокремлено  такі наскрізні лінії ключових компетентностей, як  «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я  і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність», що  спрямовано  на формування в учнів здатності застосовувати  знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом  інтеграції ключових і  загальнопредметних  компетентностей, вони  є    соціально значимими  надпредметними   темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про   суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

    Навчання  за наскрізними лініями реалізується  через організацію освітнього середовища,   окремі навчальні  предмети,  предмети за вибором, роботу в проектах, позакласну роботи, роботу гуртків.

    І.  Метою освітньої  галузі «Мови і літератури»  є  розвиток особистості  учня,  формування  в нього  мовленнєвої  і читацької культури, комунікативної та літературної компетентності,  гуманістичного  світогляду, національної   свідомості, високої моралі, активної  громадянської позиції, естетичних  смаків і ціннісних орієнтацій.

    Мовний компонент.

    До мовного компонента  належать українська мова, мова національних меншин (російська  мова як окремий предмет), іноземна  (англійська) мова. До літературного компонента – українська література , зарубіжна  література.

    Здобувач освіти виконує Державні вимоги до  рівня  загальноосвітньої підготовки учнів із навчальних предметів, зазначені  у Державному стандарті базової  і повної  загальної середньої освіти: Державні вимоги з української,  іноземної мови визначені  за мовленнєвою, мовною, соціокультурною,  діяльнісною лініями, зокрема: вміє виділяти ознаки та особливості правильного і комунікативно доцільного мовлення, його стилів, жанрів, їх відмінності, розрізняти стилістичні варіанти мовних засобів у текстах різних стилів і жанрів мовлення, володіти життєво необхідними мовленнєвими жанрами, готувати публічні виступи і виголошувати їх, брати участь у підготовці та веденні діалогу і полілогу з урахуванням відповідних вимог до культури спілкування і зразкового мовлення; класифікувати, систематизувати і узагальнювати вивчені поняття, правильно ставити розділові знаки у простому і складному реченнях відповідно до вивчених правил, доречно використовувати знання і виконувати вимоги до усного і писемного мовлення, використовувати граматичні форми відповідно до вивчених правил, знаходити мовні помилки і виправляти їх, здійснювати самоконтроль за результатами навчальних досягнень; застосовувати загальнонавчальні, творчі вміння у різних життєвих і навчальних ситуаціях спілкування, користуватися комунікативними стратегіями, стратегіями співпраці.

    Державні вимоги до  рівня   іноземної мови (англійської) загальноосвітньої підготовки учнів,  диференційовано  за 5 видами мовленнєвої діяльності: аудіювання, читання, говоріння,  діалогічне  мовлення, письмо.

    Здобувач освіти  з різних видів мовленнєвої діяльності повинен:

    Аудіювання. Розуміти висловлювання в межах запропонованих тем, а також автентичні, зокрема професійно орієнтовані, тексти, висловлювання вчителя і учнів, основний зміст пізнавальних радіо- і телепередач, зміст дискусії, що відбувається в класі або подається у звукозапису;

    Читання. Розуміти тематичні автентичні, зокрема професійно орієнтовані, тексти різних жанрів і стилів (художні, науково-популярні, публіцистичні тощо), використовувати адекватні стратегії визначення невідомих мовних одиниць, аналізувати    окремі уривки з тексту, визначати найбільш значущу інформацію, систематизувати і оментувати її;

    Говоріння. Без попередньої підготовки висловлювати відповідно до запропонованих сфер і тематики спілкування, відтворювати зміст прочитаного, побаченого або почутого, висловлюючи та обґрунтовуючи власне ставлення до осіб, подій, явищ, про які йдеться, брати участь у дискусіях, логічно та аргументовано висловлюватися з обговорюваних проблем, доводити власну точку зору і власне ставлення до них, складати план, тези для побудови мовленнєвих висловлювань;

    Діалогічного мовлення. Спілкуватися з носіями мови у межах визначеної тематики, використовувати відповідні мовні одиниці, у тому числі типові зразки мовленнєвого етикету, прийнятого в країні, мова якої вивчається, у разі потреби доречно користуватися компенсаторними засобами;

    Письма. Уміти створювати письмові мовленнєві висловлювання різних типів і жанрів у межах запропонованих сфер і тем, а також на основі почутого, побаченого, прочитаного і з власного життєвого досвіду, доречно використовуючи відповідні мовні засоби, висловлюючи власне ставлення та обґрунтовуючи власну думку про предмет спілкування.

    Літературний компонент  реалізується  за ціннісною літературознавчою, культурологічною  компаративною  лініями. Літературний компонент  передбачає  вміння читати виразно, сприймати емоційно, осмислювати  творчо художній текст, робити художній аналіз  твору, знати визначення основних  теоретико - літературнознавчих понять, розрізняти напрями   та течії, роди  і жанри, визначати жанрово-родову приналежність твору, проводити пошуково-дослідницьку діяльність, користуватись  літературознавчими  словниками, енциклопедіями, знати характерні риси основних етапів літератури в контексті культури, виявляти зв’язки  літератури  з філософією, фольклором,  міфологією, видами мистецтва, аналізувати та  інтерпретувати твір у культурологічному контексті, вміти  зіставляти образи, теми, сюжети, що належить до   різних національних  літератур.

    Здобувач освіти  вміє:  користуватися різними видами ресурсів з питань художньої літератури (словники, довідники, монографії, літературно-критичні статті, наукові статті, Інтернет тощо),  розрізняти класичну і масову літературу, їх особливості і функції,  визначати фольклорну і міфологічну основу художніх творів, їх зв’язок із розвитком філософської думки, релігії, національно-культурними особливостями народів (регіонів, країн),  встановлювати спільні закономірності розвитку різних літератур, видів мистецтва,  зіставляти художні твори в різних аспектах (проблемно-тематичному, сюжетному, образному та інших), розкривати специфіку втілення актуальних тем у різних національних літературах, виявляти національні образи світу і характери в літературі, схожість і відмінність авторської позиції митців.

    ІІ Освітня галузь «Сульспільствознавство» складається з історичного, суспільствознавчого компонентів.

    Здобувач освіти  повинен:   знати і розуміти сутність історії як процесу, науки та живої пам’яті, можливість співіснування різних думок щодо однієї історичної події світової та української історії, місце України в сучасному світі, характерні риси, особливості, значення та наслідки подій, явищ і процесів в історії доби, уміти використовувати історичні події для пояснення явищ і процесів, самостійно здобувати з різних джерел інформацію з історії, аналізувати та співвідносити її, відрізняти факти від інтерпретації, оцінювати походження джерел, їх достовірність, висловлювати аргументовані судження про історичні явища та процеси, характеризувати зміну ролі жінки в суспільстві, застосовувати набуті знання та вміння для обґрунтованого пояснення минулого в різній формі з використанням відповідного понятійного апарату та історичних джерел, виявляти ставлення до змін у житті та світогляді людей, що відбуваються під впливом соціально-економічних і політичних процесів, діяльності ідейно-політичних сил та історичних діячів епохи, оцінювати українську історію в контексті світової та європейської історії, різні інтерпретації української та світової історії, значення, наслідки та впливи різних історичних явищ та процесів, місце України в історичних процесах, розуміти сутність і структуру суспільства, політичної системи і влади, ознаки та особливості полікультурного та громадянського суспільства, форми участі громадян у житті суспільства і держави тощо.

    ІІІ Освітня галузь «Мистецтво» передбачає реалізацію культурологічної змістової лінії.

    Здобувач освіти  повинен знати творчу спадщину відомих представників українського та світового мистецтва, особливості розвитку українського мистецтва та мистецтва різних країн світу, його видові та стильові ознаки, розуміти сутність культури, її роль у суспільстві та духовному житті людини, сутність полікультурного діалогу в сучасному житті тощо.

    IV Освітня галузь «Математика»

    Здобувач освіти повинен:  знати і розуміти означення синуса, косинуса, тангенса та котангенса, тригонометричні формули, що таке корінь
    n-го степеня, степінь з раціональним і дійсним показниками та їх властивості, означення логарифма та його властивості, уміти знаходити значення виразів, наведених у змісті освіти, за значенням змінних, які входять до них, перетворювати тригонометричні вирази, вирази із степенями і коренями, логарифмічні вирази, застосовувати відповідні формули та алгоритми під час розв’язування задач, знати і розуміти, що таке ірраціональні, тригонометричні рівняння та показникові, логарифмічні рівняння і нерівності, основні методи їх розв’язування тощо.

    V Освітня галузь «Природознавство» містить загальноприродничий, астрономічний, біологічний, географічний, фізичний, хімічний компоненти.

    Здобувач освіти повинен  знати і розуміти історію та сучасний стан природничо-наукового пізнання, загальну методологію наукових досліджень, уміти проводити дослідження з метою вивчення об’єктів і явищ природи, використовувати методи пізнання природи, користуватися різними джерелами природничо-наукової інформації, аналізувати природничо-наукову інформацію, застосовувати основні природничо-наукові знання для пояснення явищ природи; виявляти ставлення до способів пізнання природи, принципів і методів наукової діяльності, оцінювати моральні та ціннісні аспекти природничих досліджень, проблеми сучасного природознавства, знати і розуміти прояви та наслідки обертання небесної сфери, основні поняття і параметри, що характеризують небесні тіла, розміщення і рух у космічному просторі тощо.

    VІ Освітня галузь «Технології» містить інформаційно-комунікаційний, технологічний компоненти.

    Здобувач освіти  повинен знати мету, завдання, види і об’єкти перетворювальної діяльності основних інформаційних та інформаційно-комунікаційних технологій, розуміти значення основних понять інформатики та інформаційних технологій, закономірності функціонування основних засобів інформаційних технологій, опрацьовувати повідомлення і дані, оцінювати важливість і суспільну значущість професій, пов’язаних з інформаційними технологіями,  уміти застосовувати комп’ютерне моделювання для описання об’єктів і явищ у різних предметно орієнтованих програмних середовищах тощо.

    VІІ Освітня галузь «Здоров’я і фізична  культура»

    Здобувач освіти  повинен знати показники рівня власного здоров’я і рівня здоров’я суспільства, фактори здорового способу життя, основи законодавства з питань безпеки життєдіяльності, органи державного нагляду і служби захисту населення, умови забезпечення особистої безпеки та безпеки інших людей у разі виникнення надзвичайних ситуацій, розуміти зв’язок загальнолюдських цінностей і здоров’я, значення сприятливих для здоров’я життєвих навичок, усвідомлювати значення турботи про здоров’я протягом усього життя, уміти оцінювати ризики в життєвих ситуаціях, повідомляти про них службу захисту населення, адекватно діяти у надзвичайних ситуаціях, надавати першу допомогу постраждалим від нещасних випадків, застосовувати набуті знання для забезпечення особистої безпеки і безпеки інших людей, дотримуватися правил здорового способу життя та безпечної для здоров’я поведінки, виявляти позитивне ставлення до здорового способу життя тощо.

    Система внутрішнього забезпечення якості складається  з таких компонентів:

    • кадрове забезпечення освітньої  діяльності;
    • навчально-методичне забезпечення освітньої  діяльності;
    •  матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;
    • якість проведення уроків, заходів;
    • моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).

    На основі  освітньої програми закладу освіти, складається  та затверджується навчальний план закладу освіти, що конкретизує  організацію освітнього процесу.  

     

    Для підсилення предметів інваріантної  складової  навчального плану використано 7 додаткових годин.  

    Робочий навчальний план для учнів 10 класу (закладів загальної середньої освіти)


    Вгору сторінки